постояльний

постоя́льний

-а, -е.

Прикм. до постій.

|| у знач. ім. постояльне, -ного, іст.Збір на постій.

Значення в інших словниках

1. постояльний — ПОСТОЯ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що постоя́лий. Стоїть коло дороги постояльний двір (Сл. Б. Грінченка); – Почнемо держати свій постояльний (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах
2. постояльний — Постоя́льний, -а, -е Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.  Словник української мови Грінченка