постояльний

ПОСТОЯ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що постоя́лий.

Стоїть коло дороги постояльний двір (Сл. Б. Грінченка);

– Почнемо держати свій постояльний (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. постояльний — -а, -е. Прикм. до постій. || у знач. ім. постояльне, -ного, іст.Збір на постій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постояльний — Постоя́льний, -а, -е Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв.  Словник української мови Грінченка