постояльний
ПОСТОЯ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що постоя́лий.
Стоїть коло дороги постояльний двір (Сл. Б. Грінченка);
– Почнемо держати свій постояльний (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постояльний — -а, -е. Прикм. до постій. || у знач. ім. постояльне, -ного, іст.Збір на постій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постояльний — Постоя́льний, -а, -е Постоялый. Стоїть коло дороги постоялний двір. О. 1862. VIII. 29. Почнемо держати свій постояльний. Кв. Словник української мови Грінченка