посіл

посі́л

-солу, ч., спец.

Те саме, що засіл 1).

|| Спосіб приготування з додаванням великої кількості солі та збереження на великий термін овочів, риби, сала та ін. Пряний посіл.

Значення в інших словниках

1. посіл — посі́л іменник чоловічого роду засолювання рідко  Орфографічний словник української мови
2. посіл — ПОСІ́Л, со́лу, ч., спец., рідко. Те саме, що засі́л 1. Першу партію продукції видав новий пресервний цех Ялтинського рибокомбінату. Це мойва пряного посолу в поліетіленових банках (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. посіл — ПОСІ́Л, со́лу, ч., спец., рідко. Те саме, що засі́л 1.  Словник української мови в 11 томах