Значення в інших словниках
-
посілля —
посі́лля іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
посілля —
ПОСІ́ЛЛЯ, я, с., заст., рідко. Маєток, садиба. Старе посілля, де жив батько, меншому братові досталось (Сл. Б. Грінченка); – Це посілля шляхтича, – пояснив фурман (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
посілля —
Посі́лля, -лля, -ллю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
посілля —
ПОСІ́ЛЛЯ, я, с., заст., рідко. Маєток, садиба. Старе посілля, де жив батько, меншому братові досталось (Сл. Гр.); — Це посілля шляхтича, — пояснив фурман (Досв., Вибр., 1959, 59).
Словник української мови в 11 томах
-
посілля —
Посілля, -ля с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Словник української мови Грінченка