потверджуваний

потве́рджуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до потверджувати.

|| потверджувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. потверджуваний — потве́рджуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потверджуваний — ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до потве́рджувати; // потве́рджувано, безос. пред. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. потверджуваний — ПОТВЕ́РДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до потве́рджувати; // потве́рджувано, безос. присудк. сл. Се було свідоцтво, підписане учителькою села Н., Бобрецького повіту, а в нім потверджувано, що Петро Гарасимів, 11 літ, скінчив однокласову школу в тім селі (Фр., IV, 1950, 43).  Словник української мови в 11 томах