потемну

по́темну

присл., розм.

Поночі, потемки, у темряві.

Значення в інших словниках

1. потемну — по́темну прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. потемну — див. поночі  Словник синонімів Вусика
3. потемну — ПО́ТЕМНУ, присл. Поночі, потемки, у темряві. Цього потемну не зробиш (Сл. Б. Грінченка); Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала – вийшла, й пішла, і йде (П. Дорошко).  Словник української мови у 20 томах
4. потемну — ПО́НОЧІ (у темноті), ПО́ТЕМКИ розм., ПРИ́ТЕМКОМ розм., ПО́ТЕМНУ розм. Він попер у ніч.. до тої осоружної майстерні (чи вона хоч відчинена поночі..?) (О. Забужко); Гаїнка потемки познаходила в хаті вечерю, винесла, і вони сіли вечеряти на призьбі (Б.  Словник синонімів української мови
5. потемну — ПО́ТЕМНУ, присл., розм. Поночі, потемки, у темряві. Цього потемну не зробиш (Сл. Гр.); Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала — вийшла, й пішла, і йде (Дор., Не повтори.., 1968, 233).  Словник української мови в 11 томах
6. потемну — Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.  Словник української мови Грінченка