потемну
ПО́ТЕМНУ, присл.
Поночі, потемки, у темряві.
Цього потемну не зробиш (Сл. Б. Грінченка);
Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала – вийшла, й пішла, і йде (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)ПО́ТЕМНУ, присл.
Поночі, потемки, у темряві.
Цього потемну не зробиш (Сл. Б. Грінченка);
Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала – вийшла, й пішла, і йде (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)