потемну
ПО́ТЕМНУ, присл., розм. Поночі, потемки, у темряві.
Цього потемну не зробиш (Сл. Гр.);
Іншим би разом вона побоялася йти отак потемну, а тут і не подумала — вийшла, й пішла, і йде (Дор., Не повтори.., 1968, 233).
Словник української мови (СУМ-11)