потолоччя

потоло́ччя

-я, с.

Прим'яте місце в траві чи хлібах, зім'яті трава чи хліба.

Значення в інших словниках

1. потолоччя — Потоло́ччя, -ччя, -ччю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. потолоччя — Потолоччя, -чя с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.  Словник української мови Грінченка