Великий тлумачний словник сучасної мови

потоншати

пото́ншати

-аю, -аєш.

Док. до тоншати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потоншати — пото́ншати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потоншати — ПОТО́НШАТИ, аю, аєш. Док. до то́ншати. То людина схудне, а дерево не потоншає (Сл. Б. Грінченка); – Заходь, почуєш, як твою землю там ділять. – Не слухай, бо сало потонша з досади (М. Коцюбинський); [Коваль:] Що, буланий, чи чуєш ти далеку дорогу?...  Словник української мови у 20 томах
  3. потоншати — Пото́ншати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потоншати — ПОТО́НШАТИ, аю, аєш. Док. до то́ншати. То людина схудне, а дерево не потоншає (Сл. Гр.); — Заходь, почуєш, як твою землю там ділять. — Не слухай, бо сало потонша з досади (Коцюб., II, 1955, 69); [Коваль:] Що, буланий, чи чуєш ти далеку дорогу?...  Словник української мови в 11 томах
  5. потоншати — Пото́ншати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться тоньше. То людина схудне, а дерево не потоншає. Кіевск. у.  Словник української мови Грінченка