потопленик

пото́пленик

і потопляник, -а, ч., зах.

Утопленик.

Значення в інших словниках

1. потопленик — пото́пленик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. потопленик — ПОТО́ПЛЕНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вто́пленик. Знов мене обхопила тривога, І я пильно в воду став глядіти, Чи не вирне з неї потопленик (І. Франко); – Василю, біжи рятуй потопленика, бо захлинеться! – гукнув я (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах
3. потопленик — Потопленик, потопляник, -ка м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.  Словник української мови Грінченка