потоплений

пото́плений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потопити II.

|| потоплено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який потонув, утопився.

|| у знач. ім. потоплений, -ного, ч.; потоплена, -ної, ж. Той (та), що потонув (потонула), втопився (втопилася).

Значення в інших словниках

1. потоплений — пото́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. потоплений — ПОТО́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до потопи́ти². Вони разом згинали коліна, благаючи бога, щоб припустив до вечері ті душі, що їх ніхто не знає, що пропадом пропадають, .. дорогами покалічені, водами потоплені (М.  Словник української мови у 20 томах
3. потоплений — УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.  Словник синонімів української мови
4. потоплений — ПОТО́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до потопи́ти². Вони разом згинали коліна, благаючи бога, щоб припустив до вечері ті душі, що їх ніхто не знає, що пропадом пропадають,.. дорогами покалічені, водами потоплені (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах