потопляти

потопля́ти

-яю, -яєш, недок., рідко, потопити, -топлю, -топиш; мн. потоплять; док., перех.

Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити.

|| безос.

|| Затопляти, заливати (про воду); вкривати водою.

Значення в інших словниках

1. потопляти — потопля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. потопляти — ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., кого, що. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. – А як ти... а за що... твою жінку потопляти? ..  Словник української мови у 20 томах
3. потопляти — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.  Словник синонімів української мови
4. потопляти — ПОТОПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, ПОТОПИ́ТИ, топлю́, то́пиш; мн. пото́плять; док., перех. Губити, позбавляти життя (живі істоти), знищувати (предмети), занурюючи їх у воду, спускаючи на дно; топити. — А як ти… а за що… твою жінку потопляти?..  Словник української мови в 11 томах