Великий тлумачний словник сучасної мови

потішник

поті́шник

-а, ч., заст.

Розважальник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. потішник — поті́шник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. потішник — див. жартівник  Словник синонімів Вусика
  3. потішник — ПОТІ́ШНИК, а, ч., заст. Розважальник. Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи, не викаблучувалися блазні й потішники (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  4. потішник — ПОТІ́ШНИК, а, ч., заст. Розважальник. Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи, не викаблучувалися блазні й потішники (Загреб., Диво, 1968, 324).  Словник української мови в 11 томах