Великий тлумачний словник сучасної мови

похитати

похита́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. і неперех. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів.

2》 перех., перен., рідко. Те саме, що похитнути 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. похитати — похита́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. похитати — ПОХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. похитати — ПОХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  4. похитати — Похита́ти, -та́ю, -єш гл. Пошатать, покачать.  Словник української мови Грінченка