Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
почастувати —
почастува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
почастувати —
ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Т. Шевченко); Балаш почастував гостей горілкою (І.
Словник української мови у 20 томах
почастувати —
годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б.
Фразеологічний словник української мови
почастувати —
ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
почастувати —
Почастува́ти, -ту́ю, -ту́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
почастувати —
ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч., II, 1963, 211); Балаш почастував гостей горілкою (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
почастувати —
Почастува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.
Словник української мови Грінченка