почастувати

Значення в інших словниках

1. почастувати — почастува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. почастувати — ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Т. Шевченко); Балаш почастував гостей горілкою (І. Словник української мови у 20 томах
3. почастувати — годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Фразеологічний словник української мови
4. почастувати — ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
5. почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. почастувати — ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч., II, 1963, 211); Балаш почастував гостей горілкою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124. Словник української мови Грінченка