почастувати
ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого чим.
Док. до частува́ти.
Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Т. Шевченко);
Балаш почастував гостей горілкою (І. Нечуй-Левицький);
Мусій почастував Юрка хлібом та ще теплою кавою з пляшки (П. Козланюк);
А хто кращий коровай змайструє, Того мати медом почастує (Л. Забашта);
Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (І. Франко);
Микула глянув на нещасного уважніше: це ж чи не цей самий джура, що він його вчора почастував шаблею? (О. Маковей);
На панщину ходив Стах Лютек смиренний, але все з рук падало, і управитель, пан Зарембинський, двічі вже почастував арапником (Н. Рибак).
◇ Годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками див. годува́ти;
(1) Почастува́ти поли́чником кого – ударити по обличчю кого-небудь раз (кілька разів).
Він Гринька за обшивку та надвір: “Уступися, жебраку, не паскудь мені хати”. Ще й дав йому на дорогу кілька поличників (Л. Мартович);
– Попам'ятаєш ти ще, хто така Рахіра та й кого ти поличником почастувала! (О. Кобилянська);
Частува́ти (пригоща́ти) / почастува́ти (пригости́ти) бере́зовою ка́шею див. частува́ти.
Значення в інших словниках
- почастувати — почастува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почастувати — -ую, -уєш, перех., кого чим. Док. до частувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почастувати — годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Фразеологічний словник української мови
- почастувати — ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- почастувати — ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч., II, 1963, 211); Балаш почастував гостей горілкою (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124. Словник української мови Грінченка