1. Словник української мови в 11 томах

почастувати

ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., кого чим. Док. до частува́ти.

Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Шевч., II, 1963, 211);

Балаш почастував гостей горілкою (Н.-Лев., II, 1956, 320);

Мусій почастував Юрка хлібом та ще теплою кавою з пляшки (Козл., Пов. і опов., 1949, 151);

А хто кращий коровай змайструє, Того мати медом почастує (Забашта, Квіт.., 1960, 96);

Се були два грімкі позаушники, якими пан староста почастував громадського начальника в одну й другу щоку (Фр., III, 1950, 239);

Микула глянув на нещасного уважніше: це ж чи не цей самий джура, що він його вчора почастував шаблею? (Мак., Вибр., 1956, 425);

На панщину ходив Стах Лютек смиренний, але все з рук падало, і управитель, пан Зарембинський, двічі вже почастував арапником (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 190).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почастувати — почастува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почастувати — -ую, -уєш, перех., кого чим. Док. до частувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почастувати — ПОЧАСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, кого чим. Док. до частува́ти. Молодая встала, Взяла кварту оковити Та й почастувала Сердешного невольника І його сторожу (Т. Шевченко); Балаш почастував гостей горілкою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. почастувати — годува́ти (частува́ти) / нагодува́ти (почастува́ти) поти́личниками кого і без додатка. Бити кого-небудь по потилиці. Мусила Левантина зостатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувала її потиличниками і менше лаяла (Б. Фразеологічний словник української мови
  5. почастувати — ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. почастувати — Почастува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124. Словник української мови Грінченка