почесті

по́честі

-тей, мн. (рідко одн. почесть, -і, ж.).

1》 Вияви поваги, пошани до кого-, чого-небудь.

|| Ритуал вшанування кого-, чого-небудь.

2》 Пожертвування на честь богів.

Значення в інших словниках

1. почесті — ПО́ЧЕСТІ, тей, мн. (рідко одн. по́честь, і, ж.). Вияви поваги, пошани до кого-, чого-небудь. – Справді не знаю, чим я так заслужився, що пан староста зволили явитись. Я мушу вважати це за незвичайну почесть (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. почесті — ПО́ЧЕСТІ, тей, мн. (рідко одн. по́честь, і, ж.). 1. Вияви поваги, пошани до кого-, чого-небудь. — Справді не знаю, чим я так заслужився, що пан староста зволили явитись. Я мушу вважати це за незвичайну почесть (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах