починатися
почина́тися
-ається, недок., початися, -чнеться, док.
1》 Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися.
|| Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь.
|| Наставати, надходити (про певні природні явища).
|| Зав'язуватися (про початок якоїсь битви, бійки, сварки, суперечки і т. ін.).
|| між ким. Виявлятися (про перші ознаки почуття, що зароджується).
2》 з інфін., заст. Виявляти перші ознаки якоїсь дії або стану.
3》 також за чим. Простягатися, брати свій початок від чого-небудь (про те, що має довжину, ширину, висоту).
|| Вести лік від якоїсь часової межі.
4》 чим, із чого. Бути першою ознакою зародження, настання чого-небудь.
|| Те саме, що походити I 2).
5》 Діятися, чинитися.
6》 тільки док. Увійти у звичай.
Великий тлумачний словник сучасної української мови