1. Великий тлумачний словник сучасної мови

починатися

почина́тися

-ається, недок., початися, -чнеться, док.

1》 Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися.

|| Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь.

|| Наставати, надходити (про певні природні явища).

|| Зав'язуватися (про початок якоїсь битви, бійки, сварки, суперечки і т. ін.).

|| між ким. Виявлятися (про перші ознаки почуття, що зароджується).

2》 з інфін., заст. Виявляти перші ознаки якоїсь дії або стану.

3》 також за чим. Простягатися, брати свій початок від чого-небудь (про те, що має довжину, ширину, висоту).

|| Вести лік від якоїсь часової межі.

4》 чим, із чого. Бути першою ознакою зародження, настання чого-небудь.

|| Те саме, що походити I 2).

5》 Діятися, чинитися.

6》 тільки док. Увійти у звичай.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. починатися — почина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. починатися — [почиенатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. Вечірнє життя починалось по окремих хатах (М. Коцюбинський); Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні (М. Словник української мови у 20 томах
  4. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови
  5. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. Вечірнє життя починалось по окремих хатах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах