починатися

ПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док.

1. Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися.

Вечірнє життя починалось по окремих хатах (М. Коцюбинський);

Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні (М. Стельмах);

Почалося прощання, обнімання, почувся плач, голосіння... (Панас Мирний);

// Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь.

На другий день Семен знав цілу азбуку. Почались склади (М. Коцюбинський);

// Наставати, надходити (про певні природні явища).

У нас в Києві тепер вже починається справжня весна (Леся Українка);

Над тихою святковою землею високими золотими мазками починається ранок (М. Стельмах);

Настала пилипівка. Почалася зима (І. Нечуй-Левицький);

// Зав'язуватися (про початок якоїсь битви, бійки, сварки, суперечки і т. ін.).

[Голос покликача:] Теофіл .. має слово. [Римлянин .. (позіхає):] Ну, починяється (Леся Українка);

Козаки теж пустили коней, і почалося... Інший б'ється й рубається не відступаючи (Марко Вовчок);

Жандарма чи городового котрийсь упізнав серед полуботківців. З цього й почалось. Там таку бучу зняли були (А. Головко);

// між ким. Виявлятися (про перші ознаки почуття, що зароджується).

“Ми все знаємо, – говорили ті погляди, – і все розуміємо, що між вами [Чернишем і Ясногорською] оце починається...” (О. Гончар).

2. з інфін., заст. Виявляти перші ознаки якоїсь дії або стану.

– Однаково вже тепер на Вкраїні все почалось вестися по-лядськи (П. Куліш);

Уже почалося де-де світло світитися (Панас Мирний).

3. Простягатися, брати свій початок від чого-небудь (про те, що має довжину, ширину, висоту).

Ліс починався зараз-таки за цариною (Леся Українка);

Зліва, при мокрій долинці, кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський);

Перекопська рівнина починається за Дніпром (Ю. Яновський);

За житами нанизу почався луг (І. Нечуй-Левицький);

// Вести лік від якоїсь часової межі.

Не завжди і не в усіх країнах новий рік починається 1 січня (з наук.-попул. літ.).

4. чим, із чого. Бути першою ознакою зародження, настання чого-небудь.

Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів (О. Гончар);

Утворення яру починається звичайно маленьким водоспадом (з навч. літ.);

Будь-яка наука починається з визначення предмета цієї науки (з наук. літ.);

В 1840 році Тарас .. надрукував свого першого “Кобзаря” .. З цього і почалася віковічна Шевченкова слава (Панас Мирний);

І почалось усе нещастя з малого (Ю. Яновський);

// Те саме, що похо́дити¹ 2.

Діди .. розказовали [розказували], звідки почалось козацтво і як увесь мир вибивсь був із-під ляхів і недоляшків на волю (П. Куліш).

5. Діятися, чинитися.

Коли ж дивиться [Шрам], аж ізнов не гаразд починається на Вкраїні (П. Куліш);

Так і ви заживете, Все почнеться по-старому, Спокій мертвому дасте! (П. Грабовський).

6. тільки док. Увійти у звичай.

Коли се так уже почалося: як вечір, то й нема Насті. І так було не два, не три вечори (Марко Вовчок);

А з цього і почалося в Гришка. Щонеділі, бувало тільки пообідає, та й мерщій .. летить уже городами до Гармашів (А. Головко).