1. Орфоепічний словник української мови

починатися

почина́тися

[почиенатиес'а]

-айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. починатися — почина́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. починатися — -ається, недок., початися, -чнеться, док. 1》 Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. || Розпочинати новий етап засвоєння чого-небудь. || Наставати, надходити (про певні природні явища). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. Вечірнє життя починалось по окремих хатах (М. Коцюбинський); Справжня робота, Докіє, починається навкруги, в усій країні (М. Словник української мови у 20 томах
  4. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал. Словник синонімів української мови
  5. починатися — ПОЧИНА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЧА́ТИСЯ, чне́ться, док. 1. Починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися. Вечірнє життя починалось по окремих хатах (Коцюб. Словник української мови в 11 томах