пошкандибати

пошкандиба́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Піти, налягаючи на вкорочену або хвору ногу.

2》 Повільно піти.

Значення в інших словниках

1. пошкандибати — пошкандиба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (І. Франко); Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня.  Словник української мови у 20 томах
3. пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (Фр., V, 1951, 386); Василько затарабанив голими п’ятами по мокрих боках коня.  Словник української мови в 11 томах
4. пошкандибати — Пошкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159.  Словник української мови Грінченка