пошкандибати
пошкандиба́ти
-аю, -аєш, док.
1》 Піти, налягаючи на вкорочену або хвору ногу.
2》 Повільно піти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкандибати — пошкандиба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (І. Франко); Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня. Словник української мови у 20 томах
- пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (Фр., V, 1951, 386); Василько затарабанив голими п’ятами по мокрих боках коня. Словник української мови в 11 томах
- пошкандибати — Пошкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159. Словник української мови Грінченка