пошкандибати

пошкандиба́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Піти, налягаючи на вкорочену або хвору ногу.

2》 Повільно піти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошкандибати — пошкандиба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (І. Франко); Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня. Словник української мови у 20 томах
  3. пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (Фр., V, 1951, 386); Василько затарабанив голими п’ятами по мокрих боках коня. Словник української мови в 11 томах
  4. пошкандибати — Пошкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159. Словник української мови Грінченка