пошкандибати
Пошкандиба́ти, -ба́ю, -єш
гл. Поковылять, пойти прихрамывая. Пошкандибав тихенько. Драг. 159.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкандибати — пошкандиба́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошкандибати — -аю, -аєш, док. 1》 Піти, налягаючи на вкорочену або хвору ногу. 2》 Повільно піти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (І. Франко); Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня. Словник української мови у 20 томах
- пошкандибати — ПОШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Піти, налягаючи на укорочену або хвору ногу. Бенедьо остався, щоб позамикати всі двері і брами, і відтак пошкандибав за Леоном (Фр., V, 1951, 386); Василько затарабанив голими п’ятами по мокрих боках коня. Словник української мови в 11 томах