пошмугляний

пошму́гляний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пошмугляти.

Значення в інших словниках

1. пошмугляний — пошму́гляний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошмугляний — ПОШМУ́ГЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пошмугля́ти. Стрів його невисокий обідранець, з світлою кільчастою бородою, з старими пошмугляними, мовби й побитими вже трохи гуслями в руках (П. Загребельний); – Сам себе перехитрив!...  Словник української мови у 20 томах
3. пошмугляний — ПОШМУ́ГЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пошмугля́ти. Стрів його невисокий обідранець, з світлою кільчастою бородою, з старими пошмугляними, мовби й побитими вже трохи гуслями в руках (Загреб., Диво, 1968, 398); — Сам себе перехитрив!...  Словник української мови в 11 томах