поява

поя́ва

-и, ж.

1》 Дія за знач. появитися, появлятися.

2》 рідко. Вияв чогось незвичайного, нове явище, феномен.

3》 діал., рідко. Рідкісне, таємниче явище; примара, з'явисько.

|| Проява.

Значення в інших словниках

1. поява — поя́ва: явленіе [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. поява — поя́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. поява — (кого) прихід, прибуття, (на сцену) вихід; (на світ) виникнення, народження, д. з'явище; Р. феномен; Р. вияв; Д. примара, проява; появ.  Словник синонімів Караванського
4. поява — див. привид  Словник синонімів Вусика
5. поява — ПОЯ́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. появи́тися, появля́тися. – Ай! – скрикнув Гадина, переляканий несподіваною появою садівника (І. Франко); Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю. Яновський); Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, ..  Словник української мови у 20 томах
6. поява — ПОЯ́ВА (когось, чогось де-небудь), ПОЯ́ВЛЕННЯ рідше, З'Я́ВА розм., З'Я́ВИЩЕ розм., З'ЯВЛЕННЯ розм. рідше; ПРИПЛИ́В (великої кількості когось, чогось); ВИ́ХІД (також дійової особи на сцені). З появою Антона Герасимовича вчителі одразу стають поважними (О.  Словник синонімів української мови
7. поява — ПОЯ́ВА, и, ж. 1. Дія за знач. появи́тися, появля́тися. — Ай! — скрикнув Гадина, переляканий несподіваною появою садівника (Фр., VII, 1951, 126); Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах