поява
ПОЯ́ВА, и, ж.
1. Дія за знач. появи́тися, появля́тися.
— Ай! — скрикнув Гадина, переляканий несподіваною появою садівника (Фр., VII, 1951, 126);
Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю. Янов., II, 1958, 18);
Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, ..зразу збагнули особливу значущість хвилини (Довж., І, 1958, 333);
Мимо нього ходили студенти, очікуючи появи списків на дошці об’яв (Тют., Вир, 1964, 57);
В деяких місцях родові селища були розташовані групами, що свідчить про появу родоплемінних союзів (Іст. СРСР, І, 1956, 6);
Велике значення при вирощуванні цукрових буряків за новою технологією має боронування посівів до і після появи сходів (Хлібороб Укр., 1, 1966, 21);
Появу кількох перекладів тої самої речі, коли вона загалом являє собою непересічну цінність, можна тільки вітати (Рильський, III, 1956, 129).
Поя́ва на світ — виникнення, народження.
З глибини.. майбутніх віків ми визиваємо до життя бажані дерева, яким довелося б чекати тисячоліття повільної еволюції до появи на світ (Довж., І, 1958, 474);
З нагоди його, Грининої, появи на світ колись було влаштовано бучну гулянку-рай (Гончар, Тронка, 1963, 112).
2. рідко. Вияв чогось незвичайного, нове явище, феномен.
Міхонський — се була вельми оригінальна й симпатична постать, рідка поява між гімназіальними вчителями (Фр., III, 1950, 30).
3. діал., рідко. Рідкісне, таємниче явище; примара, з’явисько.
Тихо-тихо скрипнула хвіртка.. і.. якась поява шмигнула крізь неї (Фр., VII, 1951, 143);
Серед зелені гілляк, що закривали верхню часть пня, видно було чудову дівочу головку.. Борис без руху, затаївши дух у собі, вдивлявся в сю чудову появу (Фр., III, 1950, 88);
В темну безсонную ніч, в передсвітнюю темну годину, Втомленим очам моїм вельми дивна поява з’явилась (Л. Укр., І, 1951, 22);
// Проява.
Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі.. Всі цікаві знати, що се за поява, і всі бояться її, ніхто не сміє приступити до неї (Фр., IV, 1950, 94).
Словник української мови (СУМ-11)