поіменний

поіме́нний

-а, -е.

Який містить перелік імен.

Поіменне голосування — голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують.

Значення в інших словниках

1. поіменний — поіме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (М. Бажан); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (Бажан, Роки, 1957, 274); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Смолич...  Словник української мови в 11 томах