поіменний

ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен.

Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (Бажан, Роки, 1957, 274);

В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Смолич, Розм. з чит., 1953, 131).

Поіме́нне голосува́ння — голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують.

При поіменному голосуванні VII з’їзд партії більшістю голосів.. схвалив ленінську лінію у питанні про Брестський мир (Ком. Укр., 3, 1963, 42).

Значення в інших словниках

1. поіменний — поіме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поіменний — -а, -е. Який містить перелік імен. Поіменне голосування — голосування, при якому кожен голосує окремо і його прізвище записують.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поіменний — ПОІМЕ́ННИЙ, а, е. Який містить у собі перелік імен. Знов і знов читає [графиня] імена, Вписані до списків поіменних (М. Бажан); В поіменному списку я прочитав, що поміж делегатів з Волині був і мій колишній інспектор [гімназії] (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах