правник —
ПРАВНИ́К, а́, ч. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників .. помалу зосередилась коло судового радника (І. Франко); Доктор Зінгер з фаху був правник – теоретик юриспруденції (Ю.
Словник української мови у 20 томах
правник —
ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад...
Словник синонімів української мови
правник —
ПРАВНИ́К, а́, ч., рідко. Юрист, фахівець з правознавства. Група правників.. помалу зосередилась коло судового радника (Фр., VI, 1951, 208); Доктор Зінгер з фаху був правник — теоретик юриспруденції (Смолич, Сорок вісім..
Словник української мови в 11 томах
правник —
Правни́к, -ка м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Словник української мови Грінченка