праний

пра́ний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прати.

2》 у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).

Значення в інших словниках

1. праний — пра́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. праний — ПРА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пра́ти. – Білизна, мовила [мати], прана й переполіскувана у гірській воді, це не то, що в воді міста (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).  Словник української мови у 20 томах
3. праний — пра́ний вул., ірон. битий, лупцьований (ср, ст) ◊ пра́ний як бе́йля (бе́ля) вул., ірон. сильно битий, лупцьований (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. праний — Пра́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. праний — ПРА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пра́ти. — Білизна, мовила [мати], прана й переполіскувана у гірській воді, це не то, що в воді міста (Коб., III, 1956, 183). 2. у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).  Словник української мови в 11 томах