праний

ПРА́НИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до пра́ти.

— Білизна, мовила [мати], прана й переполіскувана у гірській воді, це не то, що в воді міста (Коб., III, 1956, 183).

2. у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).

«Дрібниці», про які раніше він і не думав, тепер цікавили його: оці передачі, листи рідних, запечені в коржах чи зашиті в праній одежі… (Петльов., Хотинці, 1949, 33).

Значення в інших словниках

1. праний — пра́ний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. праний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до прати. 2》 у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. праний — ПРА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пра́ти. – Білизна, мовила [мати], прана й переполіскувана у гірській воді, це не то, що в воді міста (О. Кобилянська). 2. у знач. прикм. Чистий, випраний (звичайно про одяг, білизну, тканину).  Словник української мови у 20 томах
4. праний — пра́ний вул., ірон. битий, лупцьований (ср, ст) ◊ пра́ний як бе́йля (бе́ля) вул., ірон. сильно битий, лупцьований (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. праний — Пра́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)