прачити

пра́чити

-чу, -чиш і прачувати, -ую, -уєш, недок., перех.

Вибивати прачем білизну під час прання.

Значення в інших словниках

1. прачити — Пра́чити, -чу, -чиш гл. Бить валькомъ бѣлье, полотно. Я думав, що прачки прачуть, а то по Марусі малі діти плачуть. Грин. ІІІ. 241.  Словник української мови Грінченка