прачик пра́чик -а, ч. 1》 Зменш. до прач. 2》 зах. Пуголовок. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках прачик — пра́чик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну. Словник української мови у 20 томах прачик — Пра́чик, -ка м. 1) ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка