прачик

пра́чик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. прачик — -а, ч. 1》 Зменш. до прач. 2》 зах. Пуголовок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прачик — ПРА́ЧИК, а, ч. Зменш. до прач. Вибивати прачиком білизну.  Словник української мови у 20 томах
3. прачик — Пра́чик, -ка м. 1) ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка