прекраснодушність

прекрасноду́шність

-ності, ж., книжн.

Піднесено-сентиментальний настрій; схильність усе ідеалізувати, у всьому бачити приємне, прекрасне, прикрашати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. прекраснодушність — прекрасноду́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. прекраснодушність — ПРЕКРАСНОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж., книжн. Піднесено-сентиментальний настрій; схильність все ідеалізувати, у всьому бачити приємне, прекрасне, прикрашати що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. прекраснодушність — ПРЕКРАСНОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж., книжн. Піднесено-сентиментальний настрій; схильність все ідеалізувати, у всьому бачити приємне, прекрасне, прикрашати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах