Великий тлумачний словник сучасної мови

престіл

престі́л

олу, ч., зах.

Престол.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. престіл — ПРЕСТОЛ, (царя) трон; (Всевишнього) П. влада; (у вівтарі) столик.  Словник синонімів Караванського
  2. престіл — див. престол  Словник церковно-обрядової термінології
  3. престіл — Трон  Словник чужослів Павло Штепа
  4. престіл — Престіл, -толу м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя».  Словник української мови Грінченка