престіл

ПРЕСТОЛ, (царя) трон; (Всевишнього) П. влада; (у вівтарі) столик.

Значення в інших словниках

1. престіл — див. престол  Словник церковно-обрядової термінології
2. престіл — -толу, ч., зах. Престол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. престіл — Трон  Словник чужослів Павло Штепа
4. престіл — Престіл, -толу м. 1) Престолъ, тронъ. Шух. І. 39. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ном. № 214. Поскидав потужних з престолів. Єв. Л. І. 52. 2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя».  Словник української мови Грінченка