Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
привласнення —
привла́снення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
привласнення —
ПРИВЛА́СНЕННЯ, я, с. Дія за знач. привла́снити, привла́снювати. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (з мови документів)...
Словник української мови у 20 томах
привласнення —
ПРИВЛАСНЕННЯ — процес соціального формування, вдосконалення та відтворення суб'єктами життєдіяльності відносин власності (належності, володіння, розпорядження, користування).
Філософський енциклопедичний словник
привласнення —
ПРИВЛА́СНЕННЯ, я, с. Дія за знач. привла́снити, привла́снювати. Виробництво [при імперіалізмі] стає суспільним, але привласнення лишається приватним (Ленін, 27, 1972, 302); Розвиток великого капіталістичного виробництва — виробництва заради наживи...
Словник української мови в 11 томах
привласнення —
рос. присвоение протизаконне, необґрунтоване відторгнення об'єкта власності, майнових і духовних цінностей від власника, здійснене особою, яка має мету в результаті такого акту стати власником цінностей незаконним, підступним шляхом.
Eкономічна енциклопедія