привласнення
ПРИВЛА́СНЕННЯ, я, с. Дія за знач. привла́снити, привла́снювати.
Виробництво [при імперіалізмі] стає суспільним, але привласнення лишається приватним (Ленін, 27, 1972, 302);
Розвиток великого капіталістичного виробництва — виробництва заради наживи, заради привласнення додаткової вартості — веде до витіснення дрібних самостійних виробників, до їх тяжкої залежності від капіталу (Програма КПРС, 1961, 7).
Словник української мови (СУМ-11)