привласнення
ПРИВЛА́СНЕННЯ, я, с.
Дія за знач. привла́снити, привла́снювати.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (з мови документів);
Концептуальне бачення людської життєдіяльності в плані суспільних та особистісних вимірів феномена привласнення логічно пояснює його взаємозв'язок з відчуженням як своєю протилежністю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)