привласнений

ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до привла́снити.

Впорядкував [гетьман] урядово-судову систему, відновив багато привласнених імперією козацьких земель (Б. Лепкий);

Хтось конче потребує, щоб люди різали й убивали один одного. В ім'я чого? В ім'я “свого”, привласненого собі й задобрюваного Бога (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. привласнений — привла́снений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. привласнений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привласнити. || привласнено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привласнений — ПРИВЛА́СНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привла́снити. У грошовій формі клас капіталістів завжди видає робітничому класові чеки на одержання певної частини продукту, виробленого робітниками і привласненого капіталістами (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 567).  Словник української мови в 11 томах