привод

при́вод

-а, ч., мех.

Пристрій, що надає руху якій-небудь машині, механізму. Гідравлічний привод. Кінний привод.

|| Частина такого пристрою у вигляді безконечного ременя, який з'єднує машину, механізм із джерелом енергії.

|| Наземний радіомаяк, що служить для орієнтування літака, вертольота, який заходить на посадку.

Значення в інших словниках

1. привод — при́вод іменник чоловічого роду пристрій  Орфографічний словник української мови
2. привод — ПРИ́ВОД, а, ч., мех. Пристрій, що надає руху якій-небудь машині, механізму. Рульовий привод [автомобіля] служить для передачі зусилля від рульового механізму до керованих коліс (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. привод — ПРИ́ВОД, а, ч., мех. Пристрій, що надає руху якій-небудь машині, механізму. Рульовий привод [автомобіля] служить для передачі зусилля від рульового механізму до керованих коліс (Підручник шофера..  Словник української мови в 11 томах