приволікатися

приволіка́тися

-аюся, -аєшся, недок., приволоктися, -очуся, -очешся і приволіктися, -очуся, -очешся; мин. ч. приволікся, -локлася, -локлося і -ліклася, -ліклося; док., розм.

Приходити кудись дуже повільно, з труднощами (від старості, хвороби, утоми і т. ін.).

|| тільки док., фам. Прийти, з'явитися куди-небудь (про когось небажаного, некликаного).

Значення в інших словниках

1. приволікатися — приволіка́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приволікатися — ПРИВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся і ПРИВОЛІКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся; мин. ч. приволі́кся, локла́ся, ло́ся і лікла́ся, ло́ся; док., розм. Приходити кудись дуже повільно, з трудом (від старості, хвороби, утоми і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. приволікатися — ПРИВОЛІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВОЛОКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся і ПРИВОЛІКТИ́СЯ, очу́ся, оче́шся; мин. ч. приволі́кся, локла́ся, ло́ся і лікла́ся, ло́ся; док., розм. Приходити кудись дуже повільно, з трудом (від старості, хвороби, утоми і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах