пригадувати
прига́дувати
-ую, -уєш, недок., пригадати, -аю, -аєш, док.
1》 перех. і неперех., також у сполуч. зі сл. собі.Поновлювати в пам'яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати.
|| Згадуючи, пізнавати кого-, що-небудь.
|| Відтворювати в пам'яті (слова, вірші, назви і т. ін.).
|| перев. недок. Пам'ятати про що-небудь.
|| тільки недок. Згадувати що-небудь час від часу, принагідно.
2》 перех., розм. Нагадувати якимись рисами кого-небудь.
|| Примушувати когось згадати що-небудь (за асоціацією).
3》 перех., кому, розм. Нагадувати кому-небудь щось сказане чи зроблене ним раніше (перев. з метою покарання, помсти і т. ін.).
|| Нагадувати, говорити комусь про що-небудь, чого не слід забувати.
4》 перех., розм. Обмірковувати який-небудь вчинок, дію і т. ін.
|| Здогадуватися що-небудь зробити.
|| рідко. Уявляти що-небудь.
|| перев. док., рідко. Вигадати, придумати що-небудь.
5》 у знач. вставн. сл. пригадую, пригадуєте (часто із спол. як). Уживається для підтвердження чого-небудь власними спостереженнями, нагадуванням про якісь події, вчинки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови