Великий тлумачний словник сучасної мови

пригадувати

прига́дувати

-ую, -уєш, недок., пригадати, -аю, -аєш, док.

1》 перех. і неперех., також у сполуч. зі сл. собі.Поновлювати в пам'яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати.

|| Згадуючи, пізнавати кого-, що-небудь.

|| Відтворювати в пам'яті (слова, вірші, назви і т. ін.).

|| перев. недок. Пам'ятати про що-небудь.

|| тільки недок. Згадувати що-небудь час від часу, принагідно.

2》 перех., розм. Нагадувати якимись рисами кого-небудь.

|| Примушувати когось згадати що-небудь (за асоціацією).

3》 перех., кому, розм. Нагадувати кому-небудь щось сказане чи зроблене ним раніше (перев. з метою покарання, помсти і т. ін.).

|| Нагадувати, говорити комусь про що-небудь, чого не слід забувати.

4》 перех., розм. Обмірковувати який-небудь вчинок, дію і т. ін.

|| Здогадуватися що-небудь зробити.

|| рідко. Уявляти що-небудь.

|| перев. док., рідко. Вигадати, придумати що-небудь.

5》 у знач. вставн. сл. пригадую, пригадуєте (часто із спол. як). Уживається для підтвердження чого-небудь власними спостереженнями, нагадуванням про якісь події, вчинки і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пригадувати — прига́дувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пригадувати — Згадувати, воскрешати <�перебирати, відтворювати> в пам'яті; (з ч. не) не пам'ятати; ЖМ. нагадувати; п. ф ПРИГАДУВАТИСЯ, приходити на пам'ять.  Словник синонімів Караванського
  3. пригадувати — див. згадувати; пам'ятати  Словник синонімів Вусика
  4. пригадувати — ПРИГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод., також у сполуч. зі сл. собі. Поновлювати в пам'яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати. – Слабий, слабий виноград...  Словник української мови у 20 томах
  5. пригадувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. пригадувати — Прига́дувати, -дую, -дуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пригадувати — ПРИГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. і неперех., також у сполуч. із сл. собі. Поновлювати в пам’яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати.  Словник української мови в 11 томах
  8. пригадувати — Пригадувати, -дую, -єш сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Припоминать, припомнить. Чуб. V. 245. 2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати. Чуб. V. 744.  Словник української мови Грінченка