приглухий

при́глухий

-а, -е.

Те саме, що глухуватий 1).

Значення в інших словниках

1. приглухий — при́глухий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. приглухий — ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е. Те саме, що глухува́тий 1. Проповідник, старий Вінцентій, .. чоловік предобродушний і приглухий (І. Франко); Павло Григорович Чкалов, після тридцяти років роботи в затоні, як і багато казанярів – “глухар”, приглухий – від безнастанного грюкання всередині казанів (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
3. приглухий — ГЛУХИ́Й (який не чує); ГЛУХУВА́ТИЙ, ПРИ́ГЛУХИЙ, ТУГОВУ́ХИЙ рідше, ГЛУХЕ́НЬКИЙ розм., ПРИ́ГЛУ́ХУВАТИЙ розм. (який недочуває). — Та чи ви глухі, тітонько? Оглухли? (О.  Словник синонімів української мови
4. приглухий — ПРИ́ГЛУХИЙ, а, е. Те саме, що глухува́тий 1. Проповідник, старий Вінцентій, ..чоловік предобродушний і приглухий (Фр., IV, 1950, 256); Павло Григорович Чка-лов, після тридцяти років роботи в затоні...  Словник української мови в 11 томах